В час той що зтиха розмовля...
Дарує щастя,тихе щастя...
Немов в колисці немовля...
Агу-агу...мовляв:-Не класти.
В руках держати,ніжить так...
Щоб не забулось і по тому.
Щоб вірить кожному і всяк...
До дому,спритно так до дому.
Уклін батькам що в домі тім...
Чекають,мов турбот не мають.
І доброту у серці цім...
Плекають,змалечку плекають.
Добро в руках,в очах тепло.
Жадані іскорки любові.
Тож як мені так повезло...
Ваша любов у кожнім слові.
Мої батьки! Мої сини!
Брати і сестри! Мої дочки!
Зростали гарні ясени...
Берізки в дивнім закуточку.
У домі пахне молоко...
І запах хліба тихо в'ється.
І мама,з татом у дворі...
До нас розгублено сміється.
Мені здається наче я...
В саду під хатою,на лаві.
Вони гармонія у славі...
Моя родина. І сім'я.
(Понкратова.О.В.)