Ти такий чарівний,
Незбагненно мрійний.
Ніжний і ласкавий,
В чомусь, ти лукавий.
Часом неспокійний,
Зовсім що не дивно,
Адже ти мов птаха
Вчишся ще літати.
То розправиш крила
Наче справжнє диво,
То злякавшись раптом
Знов втечеш у хату.
Ти впускаєш осінь
У моє волосся.
Вітерцем з ним граєш,
В серце проникаєш.
Красень, що тут скажеш,
Мов вогонь палаєш.
Страшно доторкатись -
Легко закохатись.
І тоді ночами
Пити чорну каву,
Бо з тобою якось
Страшно розлучатись.
Раптом зникнеш зовсім
Перелетним гостем.
Листячком жовтеньким,
Вітерцем легеньким.
Не дарма ти, серце,
Вереснем зовешся.
Є у тебе крила,
Ти - маленьке диво!
13.09.2018