Укр. Спогади

Анатолий Ляпатинский
Ми прийшли до школи,
як колись, в навчальний час,
хтось сідав ближче до столу
я ж. як кажуть, задніх пас.
В когось стали білі скроні,
в когось біла голова,
в когось волос зник останній
я ж згадав твої слова.
Ти мені тоді сказала,
що зустрінемось ще раз
лише дату не назвала,
коли йшли в останній клас.
Всі змінились на обличчі,
навіть зникли, сміх та жарти,
твоя ж посмішка дівоча
не розкрила твої карти.