Роздуми про Україну...
Понад ставом, понад тихим
Верби нахилились.
Рідна ненька -Україна,
Чом ти зажурилась ?
Чом не чути повсякденно
ні пісень, ні сміху ?
Горить, палА Україна
зайдам на утіху.
Чому стогне люд забутий
У тяжкій неволі?
Розлетілись наші діти
Шукать свою долю...
Прийшов москаль на Вкраїну
Не з хлібом, не з сіллю...
Розкололи мою неньку-
Україну вільну.
Лани твої широкії
Топче вража сила,
Молодого козаченька
несуть до могили.
Плаче мати, плаче батько,
Україна плаче.
Розірвали по шматочку
Молодість козачу.
Скільки їх пішло на небо,
Скільки не вернулось...
"Плине кача" по Вкраїні -
НіщО не забулось...
А в високмх кабінетах
Товсті та мордаті.
Розграбовують Вкраїну
Вітчизняні таті.
Боже милий, прошу тебе,
візьми їх на небо!
Сплюндрували Україну,
таких нам не треба!
Коли це тобі під силу,
дай дорогу щирим.
Поверни надію людям,
Дай Вкраїні МИРУ!
17.09.2018 р.