*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)
Суворий вчитель, розум невблаганний,
немов дитину, серце научає.
Оцінки ставить. Вписує догани.
Найменших помилок не вибачає.
Терпляче викликає на довіру,
читає надто правильні моралі:
- Ти вже доросле. Мусиш знати міру.
Себе в руках тримати. І так далі.
Ти знову закохалось, як шалене.
Затіяло нерівний поєдинок.
Раніш поради не спитало в мене,
аніж зробити необачний вчинок.
Ось почекай, візьму тебе за вухо,
бо вже терпіння, далебі, немає...
а серце робить вигляд, ніби слуха.
І, як школяр, на вікна поглядає.
СТРОГИЙ УЧИТЕЛЬ (вольный перевод П.Голубкова),
Учитель строгий, ум неумолимый -
Будто ребенка, сердце поучает.
Оценки ставит. Выговор помимо.
Малейшие ошибки не прощает.
Умело вызывает на доверие,
Читает слишком правильно морали:
- Ты уже взрослый. Должен знать бы меру.
Себя в руках держать. – Ну, и так далее.
- Ты ж, как безумный, заново влюбился,
Затеяв поединок столь неравный.
Хотя б моим советом заручился
Прежде чем делать шаг такой бесславный.
Вот ты дождешься, надеру за уши,
Терпения, ей-Богу, не хватает...
…А сердце - вид лишь делает, что слушает.
И за окном, как школьник, наблюдает.