ДО СМУТКУ… (Михаил Танич, http://liricon.ru/do-grusti.html)
До грусти, До злости, До нервного слома
Меня не балует печатное слово!
А что наскребут по сусекам в анналах,
Под нотной строкой, в музыкальных журналах,
То кардиограммы моей отголосок —
На сердце пять шрамов, пять нотных полосок!
Я схвачен, я куплен за сходную цену!
Но — хватит, Меня вызывают на сцену,
И надо работать — ведь было сначала
Придумано слово, Чтоб слово звучало!
ДО СМУТКУ... (вільний переклад П.Голубкова)
До смутку, До злості, Зі зламом нервовим
Мене не балує друковане слово!
А що нашкребуть по засіках в анналах,
Під нотним рядком, у музичних журналах,
Як кардіограми відгомін моєї -
На серці п'ять шрамів від смужки тієї!
За ціну я куплений, геть не шалену!
Та - вистачить, Он, викликають на сцену,
Бо час працювати - було ж напочатку
Придумано Слово, що має звучати!