усе своє життя
що тягнулося і тягнулося
він запалював свічки
його приставна драбинка
затерта й розбовтана
залита застиглим воском
майже ніколи не стоїть у коморі
його очі
бляклі й безбарвні
бо час безжальний
навіть до нього
а коли він буває у гуморі
хильнувши трохи
добре витриманого коньяку
він запалює Полярне сяйво
і там у низу ті
що моляться йому
у скрутні свої часи
немов стародавньому божеству
стоять задерши до неба обличчя
розкривши роти
знову відчуваючи себе малими
===========================
всю свою жизнь
что тянулась и тянулась
он зажигал свечи
его приставная лестница
затертая и разболтанная
залитая застывшим воском
почти никогда не бывала в чулане
его глаза
блеклые и бесцветные
ибо время безжалостно
даже к нему
а когда он бывает в хорошем настроении
выпив немного
хорошо выдержанного коньяка
он зажигает Полярное сияние
и там внизу те
молящимся ему
в трудные свои времена
словно древнему божеству
стоят задрав к небу лица
раскрыв рты
снова чувствуя себя детьми