«СУРБ-ХАЧ»
Нина Плаксина
http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina , http://www.stihi.ru/2011/12/16/9615
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
==================================== СУРБ-ХАЧ
==================================== Нина Плаксина
==================================== Поэма
==================================== Рассветом склоны гор освещены,
==================================== Покоем мудрым здесь владычит вечность,
==================================== И безупречно зрима бесконечность,
==================================== Уютно ей в объятьях тишины.
==================================== Сурб-Хач – армянский монастырь в Крыму:
==================================== Глухая башня, над гавитом* – звоны ,
==================================== Под куполом сферическим – пилоны ,
==================================== Скрипит кадило в голубом дыму.
==================================== В соборной церкви – древние черты,
==================================== Пропорций строгость, своды на нервюрах,*
==================================== Резная вязь – в орнаментах, фигурах –
==================================== Ансамбль оригинальной красоты.
==================================== Как соразмерна линий чистота
==================================== (Отметить это нужно и уместно),
==================================== Надёжна крепость и удачно место,
==================================== Во всём изысканная простота.
==================================== Гавит – притвор, а в нём портал внутри,
==================================== А в кладку стен вмурованы хачкары.*
==================================== Кресты и надписи. Чтобы избегнуть кары,
==================================== Моли, молись и в истину смотри.
==================================== Молитва – суть, она – глаза души,
==================================== История таит в себе примеры:
==================================== Народ спасал детей, культуру, веру,
==================================== А сохранил грядущее в глуши.
==================================== Армянскую культуру сохранить,
==================================== Сберечь в Крыму детей своих и внуков,
==================================== Спасаясь от нашествия сельджуков,
==================================== Оставили сожжённую Ани –
==================================== Столицу. Дом, обжитые места
==================================== Покинули. Отчаянье и горе
==================================== В сердцах несли в чужие земли, горы…
==================================== Начало жизни с чистого листа.
==================================== Сурб – Хач, как утверждают старики, –
==================================== Седое время, вихри, перемены…
==================================== Имеют память крепости и стены,
==================================== Века хранят «укусы и клыки»…
==================================== Рассветом склоны гор освещены,
==================================== Покоем мудрым здесь владычит вечность,
==================================== И безупречно зрима бесконечность,
==================================== Уютно ей в объятьях тишины.
==================================== -------
==================================== *Сурб-Хач – армянский монастырь XIV ст.;
==================================== *гавот – притвор;
==================================== *нервюра – выпуклое ребро свода;
==================================== *хачкары – посвятительные камни.
==================================== http://www.stihi.ru/2011/12/16/9615
=================
Старо-кримський Сурб-Хач*
========================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Поема
Світанку шле привіти птичий спів,
На схилах кримських гір дрімає вічність,
Тут ніби серцем зриш її величність –
Їй затишно в обіймах кримських снів.
Не спить Сурб-Хач* – вірменський монастир
З хрестом на башті: над гавітом* – дзвони;
Під куполом, що сферою, – пілони;
Скрипить кадило, мліє дух мастил.
Мене сюди привів сусідський син,
Показуючи зводи на нервюрах,*
Ажурну в’язь – в орнаментах, фігурах..
Так, це ансамбль духовної краси.
Глянь, як велична ліній чистота.
Просвітницький, духовний центр, фортеця:
Співмірність – ніби музикою ллється,
Усюди урочиста простота.
А ось притвор, всередині – портал,
У кладку стін вмуровані хачкари.*
Усюди написи: уникни злої кари,
Молись, моли – священний час настав.
Молитва – суть, вона – духовний друг,
Що скрашує буденність чорно-сіру…
Народ культуру рятував і віру –
Зберіг, передусім, незламний дух.
Не підкорившись злу і Сатані,
Ховали у Криму дітей, онуків.
Рятуючись від на'пасті сельджуків,
Зали'шили палаючу Ані –
Свою столицю. Селища, міста
Покинули.. – та з відчаю і горя,
Пішли в чужі краї, далеко в гори,
Життя почавши з чистого листа…
З’явився так Сурб-Хач.. – у ті віки,
Коли були такі буремні зміни..
Так, пам’ятають все сурб-хацькі стіни:
І жах, і гнів, і славу, і штики…
Світанку шле привіти птичий гімн,
На схилах кримських гір дрімає Вічність,
Тут ніби серцем зриш Її Величність –
Їй затишно в обіймах кримських гір.
----------------
*Сурб-Хач (в пер. з вірм. Монастир Святого Хреста) – монастир Вірменської апостольської церкви, заснований в XIV ст. в лісистій долині схилу гори Гриця (Святого Хреста) близь міста Старий Крим;
*гавіт – притвор; * нервюра (від лат. nervus – жила) — ребро склепіння;
* хачкари – присвятні камені.
***
Николай Сысойлов,
09.09.2018
Коллаж мой – на основе фото из интернета (Сурб-Хач)
=====================
С ударениями
===================
Старо-кримський Сурб-Хач*
========================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Поема
Світа'нку шле привіт'и пти'чий спів,
На схи'лах кри'мських гір дріма'є ві'чність,
Тут ні'би се'рцем зриш її вели'чність –
Їй за'тишно в обі'ймах кри'мських снів.
Не спить Сурб-Хач – вірме'нський монасти'р
З хресто'м на ба'шті: над гаві'том* – дзво'ни;
Під ку'полом, що сфе'рою, – піло'ни;
Скрипить кади'ло, млі'є дух масти'л.
Мене' сюди' приві'в сусі'дський син,
Пока'зуючи зво'ди на нервю'рах,*
Ажу'рну в’язь – в орна'ментах, фігу'рах..
Так, це анса'мбль духо'вної краси'.
Глянь, як вели'чна лі'ній чистота'.
Просві'тницький, духо'вний центр, форте'ця:
Співмі'рність – ні'би му'зикою ллє'ться,
Усю'ди урочи'ста простота'.
А ось притво'р, всере'дині – порта'л,
У кла'дку стін вмуро'вані хачка'ри.*
Усю'ди на'писи: уни'кни зло'ї ка'ри,
Моли'сь, моли' – свяще'нний час наста'в.
Моли'тва – суть, вона' – духо'вний друг,
Що скра'шує буде'нність чо'рно-сі'ру…
Наро'д культу'ру рятува'в і ві'ру –
Збері'г, передусі'м, незла'мний дух.
Не підкори'вшись злу і Сатані',
Хова'ли у Криму' діте'й, ону'ків.
Ряту'ючись від на'пасті сельджу'ків,
Зали'шили пала'ючу Ані' –
Свою' столи'цю. Се'лища, міста'
Поки'нули.. – та з ві'дчаю і го'ря,
Пішли' в чужі' краї, дале'ко в го'ри,
Життя' поча'вши з чи'стого листа'…
З’яви'вся так Сурб-Хач.. – у ті віки',
Коли' були' такі' буре'мні змі'ни..
Так, пам’ята'ють все сурб-ха'цькі сті'ни:
І біль, і жах, і сла'ву, і штики'…
Світа'нку шле приві'ти пти'чий гімн,
На схи'лах кри'мських гір дрімає Ві'чність,
Тут ні'би се'рцем зриш Її Вели'чність –
Їй за'тишно в обі'ймах кри'мських гір.
----------------
*Сурб-Хач (в пер. з вірм. Монастир Святого Хреста) – монастир Вірменської апостольської церкви, заснований в XIV ст. в лісистій долині схилу гори Гриця (Святого Хреста) близь міста Старий Крим;
*гавіт – притвор; * нервюра (від лат. nervus – жила) — ребро склепіння;
* хачкари – присвятні камені.
***
Николай Сысойлов,
09.09.2018
Коллаж мой – на основе фото из интернета (Сурб-Хач)