Покинутий вокзал
(переклад з Leo Yankevich)
Іржа скидає пелюстки потворні
На рейки із залізних оксамитів.
Десь чути якорів сталеві дзвони -
Мов гнів царя і шепіт заповітів.
Мигтять афіші, незворушні й чорні
І бачать сни про матерів із дітьми,
Що у погоні за чужим вагоном
Навік ховають сльози гірко-срібні.
О, поїзди радянських еміграцій!
Тепер за батьківщину на вікИ вам
Ці мертво-чорні міріади станцій.
Тож спіть у хащах терну і кропиви,
Мої самотні злякані перони.
Нехай колишуть вас примарні дзвони...