Букет у вазі - спогади про літо,
Мінливе сяйво в спалахах жоржин.
В саду гуляє вересневий вітер
І грає блюз на струнах павутин.
Ранетку спілу і медову грушу
Цілує сонце в золоті вуста.
Щось невловиме проникає в душу
І вабить очі неба висота.
Гарбуз, як пан, дрімає на осонні,
Відсторонився світ від суєти...
А я вбираю промені в долоні,
Щоб в довгу зиму в серці зберегти!