Як добре, що дощ - не вчора

Як добре, що дощ – не вчора. Як добре, що дощ – сьогодні.
Сьогодні він – може бути. Сьогодні він – добрий гість.
Краплини не знають інших доріг і летять з безодні,
і пишуть по всіх калюжах одну невідому вість.

І я від початку, спершу слова дощові читаю.
Я й сам, наче дощ, незнане, невизначене пишу.
Я й сам, як і дощ, насправді, що створиться – не вгадаю.
І подумки лиш бажаю удачі – собі й дощу.

А вчора ні дощ, ні вірші мені не були потрібні –
ми з небом гуляли просто – без натяку на дощі...
Я просто стискав під небом долоні і плечі рідні,
і зайвим було б натхнення щасливій моїй душі...