Мне кажется, что я забыл твой голос Эмиль Дубров

Вера Бондаренко-Михайлова
 
Оригинал

Мне кажется, что  я забыл твой голос,
Средь свиста пуль и рева канонад,
Средь стона обгоревших лесопОлос…
Когда летит, надрывно воя град.

Мне кажется, что я забыл  твой запах…
Средь ада этого,  где плавится гранит…
И  ядовитый дым своею лапой
Залезть в глаза  и в душу норовит!

Мне кажется,что я забыл твой смех…
Средь взрывов, боли , стонов,  матерщины,
Корда становится горячим даже снег
И только бой,  и только рев машины,
   
Мне кажется, что я забыл себя…
Нет не забыл ведь ты со мною рядом
И я живу надеясь и любя,
И мысленно тебя ласкаю  взглядом.
               


Переклад Віри Бондаренко


Мені здається, я забув твій голос,
Посеред свисту куль  і канонад,
Посеред стогону згорілих лісополос
Коли летить шалено й виє град.

Мені здається,  я забув твій запах…
Посеред пекла, де вже плавиться граніт…
І  диму ядовита  хижа лапа
У очі й душу влізти норовить.

Мені здається , я забув твій сміх…
Посеред  вибухів, і стогону, і лайки,
Коли стає гарячим навіть сніг
І тільки бій і знов ці кляті танки.

Мені здається я забув себе…
Ні не забув , бо ти зі мною поряд
І я живу , молюсь, люблю  тебе
Та знову пестить подумки мій погляд.