Не прочитана любов,
Заблудилась в полі
І тривожить знов і знов,
Дві самотні долі.
Чому я живу одна,
Дуже, дуже, дивно,
В серці, ще цвіте весна,
А без тебе зимно.
Помилилися давно,
Бідне серце стука
Наче привид у вікно,
Дивиться розлука.
А за гордістю зима,
Часто спотикаюсь,
Може винна я сама,
Подзвоню, покаюсь.
Наберу я номер твій,
Добре пам’ятаю,
Припини цей буревій,
Я тебе вітаю,
Весну в осінь поверни,
Я благаю друже,
Та до серця пригорни,
Бо журюсь я дуже.