Такий чудовий літній день
Умивсь росою вранці-рано.
Віночком рідних тих пісень
Ще з вечора життя витало.
«… і як підеш зо мною ти,
То в темряві повік не будеш» -
Слова сильнішої краси,
Які змогли почути люди.
І яблучний цей світлий Спас
З тобою, друже, нас єднає.
Одна молитва в душах в нас –
Повір, так іноді буває.
День промайнув у справах знов:
Навчання, бесіди, світлини.
Вкраїнська мова – то любов
Всесвітньонашої родини.
І як закінчить цей-бо день?
Звичайно, рідними піснями.
З’єднались душі всіх людей,
І пісня стала поміж нами.
19.08.18. Олена Гешко