http://www.stihi.ru/2018/08/19/2952
Оригінал:
Серпень...Відлетіли ластівки
В вирій, як завжди, на Маковія...
Вранці від свячених вод ріки
Холодок тужливості повіяв...
Мокрий Спас - родючості пора -
Будь до нас прихильніша, Мокишо !
Водяній стихії з-під пера
Ллється ода у серпневу тишу...
Задухм'янять хату чебреці,
Ласкавці, полин та м'ята-рута -
"Маковійчик" у тремкій руці
Стежку в юність нагада забуту...
Гедзень*...Я для Спаса-на-горі
Не сплела весняного віночка -
Не знайшла для нього квітку мрій -
Лиш самі вишневії листочки...
Копень**...Ось уже і Хлібний Спас -
Злото-помаранчові обжинки...
Рукавички прикуплю в запас -
Мудро зустрічатиму сніжинки...
Серпень...Твій серпанковий секрет
Я не розгадаю самотужки...
Тогорічний спасівський букет
Не спалю - сховаю...для подушки...
Перевод с украинского Светланы Гуздевой:
Август…Отлетевшие деньки…
Ласточки летят на Маковея.
Утром от свячёных вод реки
Холодок печали вновь повеял…
Мокрый Спас – рождения пора.
Милостивей быть проси Мокишу.
И Стихии вод из-под пера
Льётся ода в августовской тиши…
Ароматны чебрецы в венке,
Бархатцы и мята, цвет полыни.
«Маковейчик» в трепетной руке –
Тропка в юность помнится отныне.
Гедзень*…я для Спаса-на-горе
Не сплела весеннего веночка:
Нет цветка мечты о той поре –
Только лишь весенние цветочки…
Копень**. На пороге Хлебный Спас –
Золото в оранже – вот обжинки.
Рукавички прикуплю в запас:
Мудро встречу первые снежинки.
Август…августовский Твой секрет
Не разгадан мной, - шепчу на ушко.
Прошлогодний спасовский букет
Не сожгу, а спрячу…для подушки…
* - много мух...
**- в копны собирают
зерно хлебных злаков