*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)
Пригадаєш забуту казку,
цяцьку, знайдену в лободі,
на озерах зелену ряску
і кораблики на воді, —-
і душі дитяче начало
(найчастіше, що маєш ти)
потяглося до тих причалів,
де твої почалися світи,
звідки виплив ти якось вдосвіта
у простори, такі голубі,
ані хліба, ні сили, ні досвіду
на дорогу не взявши собі.
І маленькі були неполадки,
і великі були нелади,
і ніщо не здавалось випадком,
бо лишало на серці сліди.
*** (вольный перевод П.Голубкова)
Позабытую вспомнишь сказку,
Мячик, найденный в лебеде,
На озерах зеленых ряску
И кораблики на воде, -
И души ребячьей начало
(Что живет у тебя внутри)
Вновь потянется к тем причалам,
Где твои начинались миры,
На рассвете откуда выплыл
Ты в просторы, что так голубы,
На дорогу ни хлеба, ни силы,
Ни сноровки не взяв у судьбы.
Неполадки в пути встречались,
Даже крупные нелады,
И ничто не казалось случайным,
Оставляя на сердце следы.