Між свинцевими сірими хмарами,
Ясним променем бавиться просінь.
І здається мені, наче чарами,
Виграє в сонці, й барвиться осінь.
Вітерець особливо схвильований,
У гаю між дерев бубонить.
І як півень увесь розмальований,
Кущ шипшини, що в полі стоїть.
Вже не гріє по літньому сонечко,
Вже не пахне духмяно трава,
Осінь у моє хатнє віконечко,
Прохолодні шепоче слова.
Не цурається сивими скронями,
Як ті ягоди гльоду кущу.
І шпурляє колюче долонями,
Неприємні краплини дощу.