Снова тучи на полнеба,
Снова птицы низко-низко,
Поле зреющего хлеба
В маках, словно в алых брызгах.
Дождь прошёлся мокрой кистью,
Освежая краски лета.
Ниспадая тонкой нитью,
Солнца луч добавил света.
Кружат стрелки циферблата,
Словно их сдувает ветер.
Время близится заката,
Наступает летний вечер.
А за ним и ночь спустилась,
Декорации меняя:
Тропку лунную мостила,
Звёзды в озеро роняя...
Переклад мовою Віри Бондаренко
Знову хмари на півнеба,
Знову птахи низько-низько.
Нива зріючого хліба
В маках, наче в крові бризках.
Дощ пройшовся мокрим пензлем
Посвіжіли фарби літа.
І ковзнувши тонко вензлем
Промінь сонця дав ще світла.
Стрілки мчать у циферблаті
Ніби їх турляють в плечі
Тіні заходу кудлаті
Наближають літній вечір
А за ним і ніч спустилась
Декорації змінивши
Стежку місячну стелила
Зорі в озері топивши.