Вам це щемливо, Гарна Пані,
як я звернусь до Вас на «Ви»?
Кажу... І в зверненні новім
я буду паном – бездоганним.
А все ж таки, на «Ви» – смакує
інакше, ніж буденне «ти»,
я – у полоні смакоти,
коли Ви – «Ви», і не кепкую...
І Вам би капелюшок зараз –
той, стильний, львівський, як колись...
На «Ви» я сто разів моливсь,
щоб все, як в казці, з Вами склалось...