Не озираюся на вірші,
які створив і пережив,
і страх не написати гірші –
не мій улюблений мотив.
Стежками підсвідомих вражень
іде за мною тінню вірш.
Ніхто, крім янгола, не скаже:
«Пиши, твори, та не мовчи ж...»
Дивуюсь з тих, хто прагне щастя
десь там, назовні, одшукать,
бо щастя – саме в нас, як вдасться
вірш чистий, чесний, написать.
А ще найбільше щастя – люди,
що вірш читають для душі...
Як нашепоче янгол, буду
міняти ночі на вірші...