Я заведу нотатник для фантазій.
Ні, не для віршів, не для тем нових.
Він кожного мені потрібен разу,
як бачу глибину очей твоїх.
Все щире, все нестримане і щемне
заноситиму золотим пером
на білі сторінки свої таємні,
освячені любов’ю і добром.
Не випущу із рук той мій нотатник,
щоб не забути жодне із бажань...
Фантазії – од перших до останніх –
ніколи не почують: «Перестань».