Сірі будні.. так невпинно біжить час
Тиша з'їдає всі мої нервові закінчення
Згодом ти зрозумієш, як мені не вистачає нас.
І з роками це стане поганою звичкою
Наші спогади змиватиме щорічний, літній дощ
Самі щирі залишаться солодкою втіхою
Я знову згадаю той день, коли ти не зміг, не прийшов
Ледве встигнувши на потяг за мріями...