Нам є про що поговорити,
Втім зайві будь-які слова,
Тож, щоб нікого не збудити,
Ми мовчимо... Сивіє голова,
А серце квітне, як колись у квітні,
Я червонію червнем, як тоді...
Здавалося б, вже люди літні,
Проте такі ще молоді!
Бо в мене "серце з перцем" невиправно -
Такий діагноз, й ліків тут нема,
Приборкувать його ти вмієш вправно,
Я тішуся із цього крадькома.
Душа вирує, юно колобродить,
Роки минають і колись минуть,
А їхній плин ніяк нас не обходить,
Тож квітень з червнем обіруч ідуть.
Нам є про що помовчати з тобою,
І в цьому таємниця вікова,
Роки спливають листям за водою,
Гойдає тиша невимовністю слова...
Донецьк, 25.07.2018