Філософ сивий виглянув з-за хмари
і помислами Землю обійняв,
з десятка зорь зібрав собі отару
й на пашу тихо в темну ніч погнав.
Він подумки у дальній Всесвіт лине,
коли ярких овець своїх пасе,
що непідвладний волі часоплину
куди невпинно зоревій несе.
В потоці тім алмазів, фіанітів,
бурштину в сотні й тисячі карат
виблискують перлини всього світу,
якими любувався ще Сократ…
Вони були братами з ним по духу,
скінчився все ж земний у того вік.
Тепер старий філософ тишу слуха…
На жаль Сократ всього лиш чоловік!
23.07.2018