Мені здається, наче день
Заголубів сьогодні зранку,
І птиць чарівних тих пісень
Вже стільки чутно на світанку…
І лиш хмаринка ніжна там,
Неначе парус білий в морі,
Пливе назустріч всім вітрам,
Гуля в безмежному просторі.
Затихли всі вітри життя,
Нам залишивши тільки спокій,
Порив неначе в небуття –
Так пролітають наші роки.
І чи туманом сизим ти,
Чи хмаркою на видноколі
Пройдеш-пролинеш крізь світи
В життя незвіданому колі…