І знову дивна ніч
Свої розпустить коси…
Струмочок, звісна річ,
Думки свої розносить,
В Дністер біжить-спішить
Шалено, незбагненно.
І липа шелестить
Замріяно щоденно.
Той липи дивний цвіт
Як зорі серед ночі
На весь на білий світ
Немов кохання очі
Духмяно огорнуть
Мої й твої бажання
У нескінченну путь
Надії й сподівання.
І знову дивна ніч
Єднає нас з тобою,
Ми поруч, звісна річ,
Ми сповнені любов’ю.