Любий, якщо ти підеш до бою,
Плакать не буду я через сміх.
Я би із радістю йшла з тобою,
Тільки дівчат не беруть усіх.
Треба сміливих туди, відважних,
Щоб не жахатися крові з ран.
Вибач, боюсь я, ти- воїн справжній,
Іноді навіть бува тиран.
Мужності твОїй я трошки заздрю,
Рвешся без сумніву в смертний рів,
Де розкидають тіла, мов пазли,
Тих, хто від кулей не уцілів.
Ти хоч пиши, якщо буде змога,
Радістю будуть твої листи.
І пам"ятай, ми усі під Богом,
Віриш - не віриш у Нього ти.
Просто коли ні душі навколо,
Ближче до скроней сповзає біль,
Знай, не кохала я так нікого,
Щоб дочекатися звідусіль.
І повертайся, прошу, благаю,
Тут половина твого життя!
Сонце допоки іще палає,
Міцно тримай український стяг!
2.09.2014