К Дню рождения Марго - очередной перевод, запоздало...
Оригінал:
Ось чомусь причаїлася туга у пасмах берез,
У червневих дощах, перевитих навхресно печаллю...
Ти воскрес в моїм серці, Ісусе, звичайно, воскрес...
Та щезаєш у буднях щоденних ...незримо повчально...
І злітає із ніжності смутку і втіх опанча*,
І одвічною повниться знайдений день гіркотою...
Тільки очі нужденно у Небо далеке кричать,
Щоб молитви хоча б опалити чуття смакотою...
Щоб додати любові хоч трошки земної снаги,
Як забракне зболілій душі життєдайного кисню,
Як у спеку - посунуть нищівні, шалені сніги,
Що пустошать сердечні рядки про коханого в пісні...
Не юрмися печаль в обважнілих під грозами віях -
Не здолаєш любові у Чудо закоханих мріях !
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Почему притаилась тоска в светлых пасмах берёз
Да в июньских дождях, перевитых крест-накрест печалью?..
Ты воскрес в моём сердце, Любовь прямо в дом мой принёс…
Исчезаешь Ты в буднях, незримо любить обучая…
И слетает из нежной печали, утех – епанча,
Вновь извечною полнится горечью день обретённый…
Только очи, страдая, в далёкое Небо кричат,
Чтоб в молитве хотя б стало чувство на миг опалённым…
Чтоб добавить любви всех сердечных стремлений блага,
Коль не хватит болящей душе кислорода для вдоха,
Коль в жару разрушительно грянут шальные снега,
Строки опустошая про тех, кто любим без подвоха…
Не теснись же, печаль, в повлажневших при грозах ресницах:
Одолеешь ты разве любовь, ввысь взлетевшую птицей?!..
16.07.2018