Дай Боже, щоб закінчилась війна,
Перетворилась ворогів навала в прах,
Бо болю чашу випито до дна
І сліз чимало на людських очах.
Кати вже не діждуть пробачення
І хай земля горить під їх ногами.
За те, що сина Україна втратила,
Попросимо пробачення у мами.
Гіркого смутку сльози і печалі
Нас обнімають у важкий цей час,
За що тих мам безжально покарали —
Сини їх не повернуться назад…
Живими, просимо, вертайтесь хлопці,
Крізь вирви всіх снарядів і гранат.
Хай оминають кулі снайперів стрільців,
Вертайтеся, вас молимо, назад.
Нехай роки спливають за роками,
Та в пам‘яті хай буде назавжди,
Як віддано боролись з ворогами
Твої країна молоді сини.
Не забуваймо, як боролися бійці,
Бо знову може та прийти біда.
Ми закликаєм — повертайтесь хлопці,
Лише на вас надія в нас одна
Ви тільки повертайтеся живими!
Всі закликаєм на весь білий світ.
Сини наші, ви гордість України,
Хай збереже Господь вас від всіх бід.