У Нью-Орлеані будинок є.
«Сонця схід» - це його ім'я.
Скільки доль юнаків він зруйнував!
І один із них, це я.
Моя мати була кравчинею.
Мені джинси пошила вона.
А батько був азартний гравець.
Він дійшов до самого дна.
Шо потрібно, кажіть, у житті гравцю?
Все вмістить валіза одна.
А усім задоволений був він тоді,
Коли вип'є багато вина.
Нехай мати скаже дітям своїм,
Що шляхом моїм йти не слід.
Бо інакше вони все життя проведуть
У в'язниці «Сонця схід».
І ось я сідаю на потяг цей,
Що йде у Нью-Орлеан.
Там чекають на мене важкі ланцюги
І закінчу життя своє там.
Є в Нью-Орлеані будинок один
«Сонця схід» йому дали ім'я.
Він стільки нещасних вже погубив.
І, Боже, один з них я.