Час, коли зрозуміло,
що тобі дійсно треба,
щоб знову виросли крила:
над морем побачити небо.
Під небом побачити море,
до нього дійти з гори,
і все накопичене горе
в променях чистих згорить.
Час, коли дуже гостро
чуєш: на тебе чекає
одвічний душевний острів...
І можна жити надалі.
перевод см. здесь:
http://www.stihi.ru/2018/08/10/5997