Погляд-олово

Сэя Тод
Твій погляд, мов гаряче олово,
Слід пекучий лишає на шкірі.
І душі моїй зовсім не байдуже
Що в житті тебе робить щасливим?

Що запалює в серці натхнення,
Що пробуджує лютого звіра?
Чи торкались образи пекельні,
Чи приходила в душу зневіра?

І які тебе кличуть дороги,
І з ким йти буде солодко ними?
Чи лежав ти у морі колосся
На налитій сонячній ниві?

Чи знайшов ти своє царювання
В своїй волі і у своїй силі?
І чи є жага з ранку до ранку
Обертати в реальність всі мрії?

Які роздуми опівніч приносить,
І без чого твій розум самотній?
Чи дарує тобі п'янкі роси
Та, що ділить з тобой дні і ночі?

І чи вірить вона в тебе, як в Бога?
І у скруті буде поруч, як зараз?
Вдалині чи у свого порога
Ти себе королем відчуваєш?