Живеш у світі звуків, у яких
є доля, є розбещеність, є цнота.
У світі звуків жити – це робота,
яка буває, часом, не з легких.
Душа чекає відгуку на все:
на кроки, на думки, слова, надії,
на втілене і на примару мрії,
на віру в те, що щастя принесе.
Найважчий звук і відгук – як один...
Самотність – світ, де всі відлуння – мука.
І раптом – чуєш: вдарив храму дзвін,
і повниться душа одвічним звуком.