Вона не звикла до відвертості,
до щирих слів, до слів простих,
тому у спілкуванні легкості
він так добитись і не встиг.
Він жартував, він був усміхненим –
таким, яким насправді є.
Йому всміхатися – як дихати,
як серце оголить своє.
До лірики не призвичаїлась...
Сварить за вірш: «Так – не пиши!»
Своїми міряє печалями
веселий світ його душі...