Ти легенько торкнувся коханням своїм,
Зачепив струни сердця, воно знов заспівало.
Час біжить мов вода, а на сердці моїм,
Почуття, що душою волало.
Я шукала тебе ти приходив у снах,
В небесах голубих твоє імя писала.
Я кохала тебе розквітала весна,
А життя роками спливало.
Спробуй послухай.. спробуй почуй,
Душу, що плаче і правду ховає.
Тішусь... надіюсь... чекаю...і жду,
Та більш за життя я кохаю.
Хочеш повірити? Значить повір,
Як молитву імя я шепочу.
Іноді так не хватає тих слів,
Описать як коханням сіяють очі.
А погляд, як сонячний промінь,
Що світлом торкнувся глибин.
Боже! Як вабить до тебе,
Тому що єдиний...тому що один.
Я дякую Богу за цей подарунок,
Що легенько торкнувся коханням своїм.
І не забуду той поцілунок,
Він був єдиний...і він був твоїм!!!