Як довго чекаемо лiтечка, лiта!

Юрий Тригубенко
Як довго чекаємо літечка, літа!
Благаємо світла й тепла…
А червень стрижем доторкнувся до жита,
Й пожовкло воно край села.
Третини від літа, на жаль, вже немає!
Та зерно в важких колосках…
Чом осторонь дощ над ланами блукає,
А тут, наче пекло в пісках?
До саду іду я стежиною в травах,-
Веселі лишень спориші.
Круки наді мною кружляють у справах.
До серця мені, до душі.
Не знає ніхто, яким ніжним буває
Цей птах, як почути щастить.
І крук наодинці завжди не літає.
Десь подруга поруч летить.

Вже стукає липень в розчинені двері,
А липа пройшла диво цвіт…
Малюю словами етюд на пленері
Та червень готую в політ.




30.06.2018 р.
Фото з Ін-ту.