***

Екатерина Литвин
А в пам`яті отой останній день,
Останній погляд, зустріч і прощання.
І сповідь відданих комусь колись сердець,
І спомин поклику вогню її лукаво.
Ніхто не треба,
Бо усі не ті!
І він уже не той кого кохала.
Забута пісня з вірою в шляхи,
Загублені стежки...
Де заблукала?
Де загубила совість, почуття
І без любові научилась жити?
Крижина в серці з часом лиш зросла,
Бо він не научив її любити.