У меня нет шансов
У меня есть память
Как собирали пазл,
Не давая жизнь смять.
Стена пала:
Судьба. " - Спятил!"
"- Не рви кожу,
Пошли. Хватит!"
" - Отдай сдачу."
" - Комок в горле,
Глаза прячу.
Отчего так больно?"
Часы стали.
Душа поникла.
Немного страшно...
Совсем тихо.