Мої чернетки – не до порівнянь...
Чернетки – як кохані, як коханки –
мене так само мучають до ранку
в обіймах найвідвертіших зізнань.
І їм без мене – як мені без них:
ні сенсу, ні життя, ні насолоди.
Ще слів нема таких, щоб їхню вроду
окреслити у реченнях простих.
А є й така, що віднімає сили,
і саме з нею розумію знов:
чернетка – та наївная любов,
яку пообіцяв, але не втілив...