Закотилось за обрiй сонце

Петренко Ольга
Закотилось за обрій сонце.
Зарум"янились рясно хмари.
Дня краплина лише, на донці -
Вже ген-ген мерехтять стожари.

Вітерець заховавсь у віти.
Цвіркунів перемови чути...
Гріх в раю у такому скніти,
Де з душі облітають пута...

Нашепчу в піднебесся мрію -
Як звучить уночі все щиро!..
...А на ранок згадать не смію
Откровення богам Ефіру...