Знов рідна посестра дорога,
відкинувши всі справи вбік,
простелеться тобі під ноги
і розпочне хвилинам лік.
Міста, автобуси, вокзали,
і люди - кожному своє...
Коли тебе хоч раз стрічали,
то сенс у цьому всьому є.
Стрічає хата квітниками,
перечіпає сірий кіт,
і горобці, щоб чула мама,
так голосно кричать: "Привіт!"
Зайдеш у коридор тихенько,
поставиш сумку за поріг...
Уже за скрип дверей стареньких
люблю я сивий пил доріг.