Скінчилося дитинство раптом якось,
уже в руках жаданий атестат.
Батьки готують стіл, простіше закусь,
сльозинки в мам спадають, навіть в тат.
І вальс шкільний полине незабаром,
закрутить пари як з акацій сніг.
Ви стільки років вчилися недаром,
нехай лунають радощі і сміх.
Життя доросле вже за цим порогом –
робота, ВУЗ, сім’я чи пелюшки…
Кому куди – відомо лише Богу,
та що непросто так і невтямки…
Замінять, вірю, не один вам гаджет
шкільні ці роки раю на землі,
а у серцях залишаться назавжди
і рідна школа, й ваші вчителі.
23.06.18