"Життя проходить безподійно..."
Життя проходить безподійно,
Течуть марудні, сірі дні.
Так заметільно, сніговійно,
Що ліпше згинути мені.
Та плинуть спогади настійно,
Екраном світять на стіні.
Там все подвійно і потрійно,
Я знову лицар на коні.
Я пов’язав на руку хустку,
На ворогів накинувсь хутко –
За погляд твій, за усміх твій.
Нерушна башта кришталева,
Ти в ній всевладна королева.
Для мене присуд – вічний бій.
----------------------------------
«Жизнь, ты без подвига проходишь» И.Е.Коваленко
Жизнь, ты без подвига проходишь,
Все дни проходят в мешкотне.
Опять метель с небес ты сводишь –
В метелях лучше сгинуть мне.
Воспоминанья в душу вводишь –
Экраном светят на стене.
И ты вдвоём, втроём приходишь;
Я снова – рыцарь на коне.
На руку повязав платочек,
Врага я атакую точно –
За взгляд, за смех любимый твой.
Не дрогнет башня из кристалла,
И ты в ней королевой стала.
Мой приговор – мой вечный бой.
(22-23.06.2018)