М.
Я був у Храмі – Храм співав молитву
на всі можливі людські голоси.
Я благодать найвищу зміг відпити
і у душі відчути мить сльози...
Я був – лише краплинка, більш нічого,
та і без мене ціле не бува...
І знов, і знов мій Храм співав про Бога,
весь Храм до нього знісся, як співав.
А промінь так картинно падав зверху
на жінку, що молилась в щем долонь...
І я подумав: не існує смерті,
а є лиш Храм і молитов вогонь...