З безвiзом без вибору

Сергей Заграбайло
Як я сумую за часами,
Коли я чітко розумів,
От ті для нас є ворогами,
А цих до влади я б привів.
На тому боці «кровосісі»
І з булавою «шапкокрад».
На цьому ми у середмісті,
На будівництві барикад.
Там брехуни і казнокради,
Злодії, вбивці, шахраї.
Тут не чекаємо на зраду,
Тут дух козацький, тут свої.
Та от вони вже «іхтамнєти»,
А ми? Ми тут як і були.
Відбили для своїх корита,
Ще й до корит їх підвели
Вручивши радісно мандати,
Кермо країни, булаву,
Ми вирішили - можна спати,
Завтра прокинемось в раю.
Назавтра в нас , як завжди, зрада!?
Немає крил серед хвостів,
Мов злий чаклун спроможна влада
Робити з ангелів чортів.
Та сум мій мабуть не за часом,
За часом сум, це сум дарма.
За чим тоді сумую власне?
За тим що вибору нема.