Українці, лікарці, поєтесі,
Яка 15 літ
працювала в Афінах прибиральницею,
поки втратила здоров.я
і хвора повернулась на Батьківщину.
*
І знову комфортабельний автобус.
І знову шляху тридцять дві години.
І я навіщось повертаю глобус
У напрямку до Вас, мої Афіни.
Я знаю Вас.
О, як я Вас сходила.
Як з'їздила, голубила ночами.
Я стільки Вас, Афіни, перемила.
П'ятнадцять літ
Невже?..
Якої мами...
Сім'я і діти, - через рік побачу.
Ці дні і ночі, зповнені неволі...
Афіни чують, як ночами плачу,
Від втоми, безнадії та від болю.
Дрімає, сонцем палиться Акрополь,
Шанують вічність стіни Парфенону.
...Викохує черешні Мелітополь.
О Господи, як хочу я додому!