Десь у повсякденному житті,
Начіплявши реп’яхів дебелих,
Бігло щастя через люту тінь,
Крізь зневіру в пазури омели.
Десь сховалось, перелізши тин.
Нащо ти ховаєшся від мене?
Чом блукаєш в джунглях самоти,
Мов примара сіра й навіжена?
Скільки ще надмірних лихоліть
Стерпить серце у полоні болю?
Бачив краєм ока й мимохідь
З’їв, мов кару, не один пуд солі.
Чуєш, щастя, віднайдись! А втім…
Я стомився вже тебе шукати
Десь у повсякденному житті,
Десь на перехресті мрії й дати.
14:38, 13.06.2018 рік.
Зображення: http://www.creative.su/items/26317a