Пiд зорями ночей

         
Нагадують роки нестриманість ріки,
Біжать за днями дні у вічність моря.
І ми не юнаки. Часи дають взнаки.
Було в нас все: і радощі, і горе…
А там, де край ланів, там вечір шаленів,
Загравами спалахував у небі.
Я так тебе хотів! Бо вперше, поготів.
Був соняшник, розжарений в халепі…
Під зорями ночей вогонь твоїх очей
Сховав у серці на довічний спомин.
І, доки кров тече, хай пам`яттю пече
Тепло твоє і твій щасливий стогін…





12.06.2018 р.
Фото з Ін-ту