Юлії
Львів п'ють повільно, мов ранкову каву,
коли ніхто нікуди не спішить,
коли на тебе не чекають справи,
і хочеться весь вік у Львові жить...
Львів п'ють повільно, наче каву денну,
коли розлогий теплий львівський день
підказує, що щастям є буденність,
по-львівськи ніжно створених, пісень.
Львів п'ють повільно, мов вечірню каву,
коли і день, і ранок мали сенс,
а ти ллєш каву лагідно, ласкаво,
як королева кавових принцес...