мо крила

   

Повільною ходою крокую в небесах,
Стелились хмари в мене під ногами.
Думками лиш с тобою кружляю я у снах,
Мій силует із мрамору оптесаний вітрами.
Злетить душа стрілою в наших голосах,
Скуйовдить мої коси нашими гріхами.
Закрилена любовью невідчуваю страх,
Не помічаю погляди, іду мов бур*янами.
Примарою розтану я у твоїх очах,
Коханням полоню, міцними ланцюгами.
Нехай летить наш човен на повних парусах,
А пристрасть не згасає, а множиться роками.